Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999

КОЛЯДА

Бог зимового Сонця, який повертає Коло Свароже до Весни. Густинський літопис - мабуть єдине писемне джерело, що вказує на Коляду як на Бога. Слово коляда багатозначне: Святий Вечір, обряд славлення на Різдво, сама пісня, винагорода за колядування, різдвяний подарунок. Сучасне мовознавство, пов'язує значення слова коляда з коло, колокол, а також латинським calendae (календар, різдвяні канікули) та ін. Але в народному уявленні існує також Богиня Коляда - не тільки як уособлення свята, але як Богиня-Мати, що народжує сина Божича-Коляду.
Імена, пов'язані з періодом Коляди та значенням Кола: КОЛА, КОЛО - можливо, від коло - сонце, а також небо (подібне до грецького polos - вісь, полюс, небо, оберт; пор. слов'янське Сварґа - небесний коловорот).
В давні часи людям, народженим на свято Коляди (21, 22 грудня) надавалися відповідні імена. Нині існує прізвище Коляда, а також відомі імена давніх русичів і міфологічних істот, пов'язаних з поняттям кола: КОЛОБУД - пробуджуючий сонце; КОЛОВРАТ - коловорот (знак Сварги, Сварога); документальне ім'я хороброго русича, що відзначився в битвах з полками Батия.
Припускають, що й скіфський цар КОЛОКСАЙ - можливо, "Сонце-цар" - наймолодший син першого чоловіка Таргітая, який успадкував батьківський трон і став родоначальником племені паралатів, яке Геродот відносить до праслов'ян. Грецький поет VII ст. до н.е. Алкман писав: "швидконогі Колоксаєві коні", де коні є метафорою Сонця. Отже, Колоксай - не тільки культурний герой скіфів, але й астральне Божество, пов'язане з сонячними святами.