Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999

КУПАЙЛО

Бог літнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду; походить від слова купа - поєднання статей, вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де священну роль виконують вогонь і вода як засоби очищення (пор. також слово купатися).
В Україні збереглася назва Купальського вогнища - собітка (від "со+битіє" - зібрання, "буття разом"). Наші Купайло і Купайлиця за значенням близькі до римського Купидона і грецької Кибели, що є Богами шлюбу, пристрасті, любові. На думку археологів, у лісостеповій зоні України Купайло (Собутка) святкувалося вже три тисячі років тому. На честь цього свята у поляків названа священна гора Слєнжа (Собутка).
Велесова Книга донесла нам таке розуміння Купальського свята: "Це Бог Купайло гряде до нас і говорить нам, що повинні стати горді і чисті тілами і душами нашими" (дошка 21). КУПАЛБОГ "до Митнищ правитиме всяким омовінням" (дошка 38-А), вірогідно Митнища - одна з назв купальського періоду. В обрядах Купайла збереглося священне значення вогню (стрибання через Вогнище, спалювання непотрібних речей) і води (купання, перепливання через річку), бо "Сварог уставив ті омовіння і Купалища і те вказав, що не сміємо те покинути. І умиємо тіла, й умиємо душі свої в чистих водах живих..." (26).
Імена, похідні від Купайло: КУПАВА - дівчинка, народжена на це свято; ім'я означає красива, гарна, по-святковому вбрана; а також - жінка з плавною гордою ходою; КУПАВОН - чоловіче ім'я, що означає збуджений, пристрасний, нестримний.