Уривки з книги Галини ЛОЗКО " БОГИ КОЛА СВАРОЖОГО"
Українським малятам, а також їхнім мамам і татам про українські Свята.
Київ, "Сварог", 1999

ДАЖБОГ

Слов'янський Бог літнього сонця, син Сварога, Прабатько русичів-українців: "Дажбожі внуки ми - улюбленці Богів, і Боги свої десниці тримають на ралах наших", бо ми "славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла (кровний) заступник від Коляди до Коляди" (Велесова Книга, дошки З-А, ЗІ). За Володимиром Шаяном, Дажбог - це животворче горіння в душі нації, він - Батько людського щастя, добра, блага, любові, Добростану і саме в цьому розумінні - багатства. Дажбог також творець земного буття: "Се бо Дажбог створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє, і в тій безодні повісив Дажбог Землю нашу, аби тая удержана була. Так се Душі Пращурів суть, і ті світять нам зорями од Іру" (дошка 1). Про Сотворення Світу з яйця - універсального зародка всього сущого і символу родючості й періодичного оновлення (воскресання) Природи наші Пращури знали з давніх давен, як і про те, що Земля кругла, знали задовго до Коперніка. Дажбог вважається одним з Божественних Батьків русичів-українців. Він, як і Сварог, є також розпорядником Прави: "Права бо є невідомо уложена Дажбом, а по ній, як пряжа тече Ява, і та соутворює життя наше" (1).
Інші форми імені: ДАБОГ - болгарське; ДАЖБОЖИЧ - нащадок Дажбога (ім'я наявне в словниках староукраїнської мови XIV - ХVІІ ст. уже як прізвище); ДАЙБОГОВИЧ, ДАЙБОЖИЧ - варіанти імені Дажбожич.